В Україні впроваджується комплексний підхід до протидії туберкульозу
Вперше в Україні впроваджується комплексний підхід до протидії туберкульозу із залученням ресурсів держави і недержавного сектору. Закупівля ліків повністю профінансована державою, послугами соціального супроводу пацієнтів охоплюються всі області України, а у центр уваги поставлені інтереси пацієнта: впроваджується модель амбулаторного лікування.
«Вперше пацієнти повністю забезпечені лікуванням за державні кошти. Впроваджуються інноваційні програми для лікування. А скоро буде прийнята національна програма боротьби з туберкульозом в Україні, – зазначає заступник міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина. – Консолідованими зусиллями держави і недержавного сектору ми можемо забезпечити цілісний і системний підхід до протидії туберкульозу, а значить наші шанси подолати туберкульоз високі як ніколи раніше».
За даними Центру медичної статистики МОЗ України, захворюваність на туберкульоз знизилася у 2017 році на 5,5% у порівнянні з 2016 роком. Зараз на обліку перебуває 34 966 українців з туберкульозом, із них близько 8 000 з лікарсько-стійким туберкульозом. За даними останнього звіту з епідеміологічного нагляду за туберкульозом, кожен четвертий випадок лікарсько-стійких форм туберкульозу у Європейському регіоні ВООЗ залишається непоміченим.
«Показник виявлення лікарсько-стійкого туберкульозу у Європейському регіоні ВООЗ виріс з 33% в 2011 до 73% в 2016 році, проте цільовий показник у 85%, сформульований в Європейському плані дій по боротьбі з туберкульозом, як і раніше, не виконаний», – зазначає експерт Європейського регіонального Бюро ВООЗ Огтай Гозалов.
«Підхід до лікування пацієнтів має змінитись – довготривале перебування в стаціонарі сьогодні не вважається ефективним з точки зору лікувального процесу. Так, в Україні середня тривалість госпіталізації пацієнтів з чутливим туберкульозом становить 1,5 місяці, зі стійким до протитуберкульозних препаратів – 5 місяців. А в США, наприклад, середня тривалість перебування хворого на чутливий туберкульоз у стаціонарі складає 15 днів,» – зазначив Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України.
У багатьох країнах світу вже відмовились від практики тривалого перебування в стаціонарі пацієнтів за кількома причинами: це економічно не виправдано, несе ризик виникнення мультирезистентності, а пацієнти не зацікавлені перебувати довго на лікуванні через бажання якнайшвидше повернутися до роботи та нормального життя. Тобто ані пацієнт, ані держава в цих країнах не зацікавлені в тривалій госпіталізації. Натомість амбулаторна модель знижує ризики перехресного інфікування. Пацієнти не випадають із соціального життя, продовжують роботу, не ізольовані від близьких.
«У центрі амбулаторної моделі стоять інтереси пацієнта – говорить Дмитро Шерембей, голова найбільшої пацієнтської організації Всеукраїнська Мережа ЛЖВ. – Стара модель, коли пацієнти місяцями перебувають у стаціонарі, в першу чергу небезпечна для самих пацієнтів через вірогідність повторного зараження. Наш досвід демонструє – 96% пацієнтів в проектах Мережі вилікували туберкульоз амбулаторно при супроводі соціального працівника. При цьому одужання в цілому по країні – 72%».
«Для досягнення запланованих цілей стратегії ВООЗ «Покласти край туберкульозу» нам вкрай необхідні зміни: треба змінювати підходи до надання допомоги хворим на такі, що орієнтовані на потреби пацієнтів, застосовувати нові ефективні підходи до фінансування медичних послуг, більш широко залучати організації громадського суспільства до роботи в сфері туберкульозу», – говорить Павло Смирнов, заступник виконавчого директора з програмної діяльності МБФ «Альянс громадського здоров’я».
В Україні у 2017 році зареєстровано 21 995 нових випадків туберкульозу. Країна займає друге місце в європейському регіоні за поширеністю мультирезистентної форми туберкульозу як серед повторних, так і серед нових випадків захворювання, поступаючись лише Білорусі.
Цього року Україна долучиться до всесвітньої акції – «Хай засяє світ, вільний від туберкульозу» (Light up the world for TB). Традиційно для привернення уваги до проблеми туберкульозу у червоний колір підсвічують знакові будівлі чи відомі пам’ятки, такі як Ніагарський водоспад, телевежа у Торонто чи фонтан у Женеві. У Києві 22 березня о 18:30 буде підсвічено у червоний колір будівлю Верховної ради України. А 24 березня, у Всесвітній день боротьби з туберкульозом, червоним кольором засяє найбільша будівля Києва – ТРЦ «Гулівер».
Більше інформації на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)