Затверджено Стандарт медичної допомоги за напрямом лікування осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю

Україна послідовно зміцнює систему надання якісних, заснованих на доказах, послуг з лікування розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю — від 16 грудня 2025 року наказом № 1897 Міністерства охорони здоров’я України затверджено Стандарт медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю».

Стандарт розроблено провідними експертами у сфері охорони здоров’я та лікування залежностей на основі кращих світових практик. Документ, зокрема, визначає основні підходи, принципи та клінічні втручання, які мають застосовуватися на різних етапах надання медичної допомоги особам із розладами вживання алкоголю.

Ключові положення стандарту:

1. Запроваджено обов’язкове проведення скринінгу щодо вживання алкоголю із застосуванням інструменту AUDIT у закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу (для всіх пацієнтів) та спеціалізовану медичну допомогу (за індикаторними станами); у разі підозри іншими лікарями, для вагітних жінок/тих, які планують вагітність тощо, а також впровадження коротких структурованих інтервенцій на основі балів AUDIT — просвіта, короткі втручання, перескерування до спеціалізованих ЗОЗ;

2. Проведення комплексної оцінки стану пацієнта, що зокрема включає оцінку наявності психічної коморбідності, супутньої соматичної патології, когнітивних функцій, соціального функціонування, досвіду насильства, інших складних життєвих обставин тощо;

3. Поетапний (ступеневий) підхід до лікування розладу вживання — застосування втручань відповідно до ступеня тяжкості розладу з можливістю підвищення інтенсивності лікування у разі недосягнення очікуваного результату (і навпаки);

4. Визначено підходи до лікування синдрому відміни та його ускладнень, профілактика та лікування синдрому Верніке-Корсакова, пацієнтів з когнітивними порушеннями, синдрому залежності;

5. Лікування розладу вживання алкоголю поєднує фармакотерапію (препарати: акампросат*, налтрексон*, дисульфірам) та психосоціальні втручання різної інтенсивності: сімейна терапія, когнітивно-поведінкова терапія, заохочувальна терапія, мультисистемна терапія (для підлітків), мотиваційне інтерв’ю (як метод консультування);

6. Наскрізним є підхід спільного прийняття рішень — активне залучення пацієнта до формування та перегляду індивідуального плану лікування на всіх етапах надання медичної допомоги;

7. Активне залучення членів близького оточення пацієнта;

8. Узгодження мети лікування з потребами пацієнта та її реалістичність (принцип зменшення шкоди):

для більшості пацієнтів метою є стійке тривале утримання від вживання алкоголю;
для пацієнтів з легким ступенем залежності можливою реалістичною метою може бути значне скорочення частоти та кількості вживання алкоголю;
для пацієнтів, які не бажають зупинити вживання алкоголю, навчання поведінковому самоконтролю (контрольоване вживання алкоголю) є більш ефективним, ніж відсутність лікування.

^{*Станом на сьогодні в Україні не зареєстровані лікарські засоби для фармакотерапії розладів вживання алкоголю, зокрема акампросат та налтрексон. Водночас Центр громадського здоров’я спільно з партнерами працює над вирішенням питання забезпечення доступу до цих препаратів у межах наявних регуляторних процедур.}

Окрім вищезазначеного стандарту медичної допомоги, у 2025 році також було розроблено та/або оновлено такі медико-технологічні документи:

Загалом, розвиток і впровадження сучасних стандартів медичної допомоги у сфері лікування розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, свідчить про системний рух України до європейських підходів у сфері охорони здоров’я, орієнтованих на доказовість, повагу до прав людини та забезпечення доступної і якісної допомоги для кожного. Лише такі системні та послідовні кроки забезпечують реальні зміни в організації медичної допомоги та підвищують спроможність системи охорони здоров’я відповідати на потреби населення.