Доконтактна та постконтактна профілактика ВІЛ — захист, доступний кожному

Трагічні обставини, спричинені війною, сприяють ширшому поширенню ВІЛ-інфекції. Сексуальне насильство, тяжкі поранення на фронті та в тилу, а також пов’язані з ними хірургічні втручання — усе це підвищує ризик інфікування та розширює коло вразливих груп. Чим більше ми знаємо про сучасні та ефективні методи профілактики ВІЛ, тим більше людей зможуть захиститися від вірусу. Один із таких методів — своєчасний і правильний прийом антиретровірусних препаратів до та після потенційно небезпечного контакту.

Що потрібно знати про медикаментозну профілактику ВІЛ

Люди, які живуть з ВІЛ і приймають антиретровірусну терапію (лікування препаратами, що пригнічують вірус в організмі), можуть жити наповненим та активним життям без страху передати вірус. Створювати сім’ї, народжувати здорових дітей, будувати кар’єру, займатися спортом — вся це сьогодні доступне людям з ВІЛ, які отримують лікування.

Ключовим відкриттям у боротьбі з ВІЛ стала формула U = U — Undetectable = Untransmittable, або невизначуване = непередаване. Це означає, що людина, яка регулярно приймає антиретровірусне лікування, не може інфікувати іншу людину. Завдяки антиретровірусній терапії, вірусне навантаження у крові людей з ВІЛ знижується настільки сильно, що тести на ВІЛ не ідентифікують вірус.

Водночас антиретровірусні препарати також можуть приймати люди без ВІЛ, щоб запобігти зараженню. Існують два види такої профілактики:

Доконтактна профілактика (ДКП/PrEP) — приймається до можливого контакту з вірусом;
Постконтактна профілактика (ПКП/PEP) — застосовується після потенційно небезпечного контакту.

Усі громадяни України мають право отримати ці послуги безоплатно. Хоча і до-, і постконтактний підходи мають спільну мету — захистити людину від ВІЛ, — способи їх застосування відрізняються.

Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП/PrEP)

ДКП, або PrEP (pre-exposure prophylaxis), передбачає прийом антиретровірусних препаратів перед ризикованим контактом для зниження ймовірності інфікування ВІЛ. ДКП рекомендована людям із негативним ВІЛ-статусом, які мають постійний або періодичний ризик інфікування, наприклад через незахищені статеві контакти.

У поєднанні з презервативами ДКП забезпечує понад 99% захисту від передавання ВІЛ статевим шляхом. Препарати діють, навіть якщо бар’єрні методи контрацепції з якихось причин не спрацюють. Однак максимальний захист можливий тільки за комплексного підходу:

консультування і тестування на ВІЛ;
використання презервативів;
антиретровірусна терапія для партнерів із ВІЛ;
і програми зменшення шкоди для людей, які вживають наркотики ін’єкційно.

Форми ДКП

Таблетки: найчастіше застосовується комбінація двох препаратів (Тенофовіру та Емтрицитабіну). Можна приймати щоденно (коли ризик інфікуватися присутній постійно) або у за потребою (коли такий ризик стається періодично).

Ін'єкції: ця форма ДКП має зручніший графік використання і передбачає внутрішньом’язові ін’єкції препарату каботегравір тривалої дії. Схема: дві початкових ін'єкції з інтервалом у 4 тижні, далі — одна ін’єкція раз на 8 тижнів.

Люди, яким потрібна доконтактна профілактика:

Партнерам або партнеркам ВІЛ-позитивних людей
Чоловікам, що мають секс з чоловіками
Людям, які надають інтимні послуги за винагороду
Людям, які вживають наркотичні засобі ін’єкційно
Люди, які мають високий ризик інфікування ВІЛ (наприклад, через місце роботи, де частий контакт з вірусом)

Якщо ви думаєте, що ви чи ваші близькі мають високий ризик інфікуватися ВІЛ, обов’язково дізнайтеся більше про доконтактну профілактику й те, як її отримати — тут.

Постконтактна профілактика ВІЛ (ПКП/PEP)

ПКП, PEP (post-exposure prophylaxis), застосовується після випадку контакту з ВІЛ — наприклад, у разі розриву презерватива чи контакту з кров'ю людини з невідомим ВІЛ-статусом (невідомо, чи людина має ВІЛ). Прийом препаратів потрібно розпочати якомога швидше, але не пізніше ніж через 72 години після події. Важлива кожна година!

ПКП призначена лише для екстрених випадків і не є заміною регулярної профілактики для осіб із постійним ризиком інфікування.

Основні умови для призначення ПКП:

звернення протягом 72 годин після контакту;
людина, яка звертається, не інфікована ВІЛ;
джерело ризику: людина з ВІЛ або особа з невідомим ВІЛ-статусом;
контакт із кров’ю або біологічними рідинами, що можуть містити ВІЛ;
проникні травми (укол голкою, пошкодження шкіри) або сексуальне насильство.

Форма ПКП:

таблетки: комбінація трьох антиретровірусних препаратів (найчастіше тенофовір + емтрицитабін або ламівудин + долутегравір);
курс прийому — 28 днів.

Дізнатися алгоритм дій після ймовірного контакту з ВІЛ та як отримати постконтактну профілактику — тут.

Де отримати профілактику

Якщо у вас є потреба в до- або постконтактній профілактиці ВІЛ — ви можете отримати препарати безоплатно. Для цього зверніться до найближчого закладу охорони здоров'я, що надає ВІЛ-послуги. Лікар оцінить вашу ситуацію, призначить обстеження та підбере оптимальний метод захисту.

Знайти найближчий заклад допоможе інтерактивна мапа: https://tinyurl.com/mr3ryka7