Постконтактна профілактика ВІЛ: коли рахунок іде на години, і чому важливо не мовчати

«Я тільки починала працювати в Центрі СНІДу. Під час ін'єкції пацієнту з ВІЛ-інфекцією та вірусними гепатитами В і С голка раптом проколола рукавичку і увійшла мені в палець». Це сталося понад 13 років тому, але той момент пані Сніжана добре пам’ятає досі.

«Усе сталося за секунду. Але для мене тоді час зупинився. Пам'ятаю холод усередині, паніку, страх. У голові була лише одна думка: "Що тепер?"

Я медпрацівниця і добре розуміла: важливо не мовчати і діяти швидко. Одразу звернулася до лікаря-інфекціоніста. Вже в перші 30 хвилин мені провели необхідні обстеження та призначили постконтактну профілактику (ПКП).

Потім були 28 днів прийому препаратів, постійні хвилювання, контрольні аналізи протягом року. Я чітко виконувала всі рекомендації лікаря.

На щастя, допомогу я отримала вчасно.

Сьогодні я знаю точно: у подібних ситуаціях найважливіше — не мовчати, не соромитися і не втрачати дорогоцінний час. Своєчасна допомога справді може врятувати життя».

У ситуації, що несе ризик контакту з ВІЛ, може опинитися кожен: секс без презерватива, контакт із чужою кров'ю, спільне використання голок чи один випадково необережний рух під час ін’єкції людині, яка живе з ВІЛ. Якщо це сталося, важливо не панікувати, а діяти якомога швидше. Саме тому кожному варто знати, що таке ПКП, коли вона потрібна і куди звертатися по допомогу.

Що таке постконтактна профілактика?

Сучасна медицина дає можливість запобігти інфікуванню за допомогою постконтактної профілактики ВІЛ (ПКП) - екстреного курсу антиретровірусних препаратів, який призначають після можливого контакту з ВІЛ-інфекцією. Ліки не дають вірусу закріпитися в організмі і таким чином запобігають розвитку інфекції. Найголовніше — вчасно розпочати лікування: що раніше це зробити, то вищі шанси уникнути інфікування.

Час має вирішальне значення

При постконтактній профілактиці рахунок іде на години.

Розпочати лікування потрібно якомога раніше — бажано протягом перших чотирьох годин після ризикованого контакту. Максимальний термін, коли ПКП може бути ефективною, становить 72 години. Пізніше профілактика вже не спрацює.

Тому не варто чекати «до завтра», шукати відповіді в інтернеті, залишатися наодинці зі страхом чи соромом. У таких ситуаціях найкраще рішення — негайно звернутися до закладу охорони здоров’я.

У яких випадках може знадобитися ПКП?

Поширеною є думка, що постконтактна профілактика потрібна лише окремим категоріям людей. Насправді ризикована ситуація може виникнути у будь-кого.

ПКП може бути рекомендована після:

незахищеного статевого контакту;
сексуального насильства;
випадкового контакту з кров'ю;
уколу використаною голкою;
травми гострим предметом, забрудненим кров'ю;
професійного контакту з кров'ю або біологічними рідинами у медичних працівників, військових, рятувальників, правоохоронців та представників інших професій.

Ніхто не планує опинитися в подібній ситуації. Але якщо ви стикнулися з ризиком, важливо пам'ятати: допомога існує.

Що робити одразу після ризикованого контакту?

Якщо стався можливий контакт із ВІЛ:

промийте місце контакту водою з милом;
у разі поранення потримайте ушкоджену ділянку під проточною водою;
не тріть рану, не видавлюйте кров і не намагайтеся самостійно «очистити» ушкодження;
якщо біологічна рідина потрапила в очі — промийте їх чистою водою або фізіологічним розчином;
якщо потрапила до рота — виплюньте її та ретельно прополощіть рот водою.

Після цього якнайшвидше зверніться до медичного закладу. Лікар оцінить рівень ризику та визначить, чи є показання для призначення ПКП.

Якщо ви не знаєте, куди звернутися, або потребуєте консультації, телефонуйте на Загальнонаціональну гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІДу за номером: 0 800 500 451. Фахівці нададуть інформацію та допоможуть зорієнтуватися щодо подальших дій.

Як проходить постконтактна профілактика?

Багатьох людей лякає невідомість. Насправді процедура є чіткою і зрозумілою.

ПКП передбачає:

прийом антиретровірусних препаратів протягом 28 днів;
тестування на ВІЛ та інші інфекції;
медичний супровід і контроль стану здоров'я. Медичні працівники зобов'язані забезпечити конфіденційність, професійну допомогу та підтримку людині, яка звернулась по допомогу.

За потреби жінкам також можуть запропонувати тест на вагітність та консультацію щодо екстреної контрацепції.

Коли ПКП не призначають?

Постконтактна профілактика потрібна не в усіх випадках.

Зазвичай її не призначають:

якщо контакт був лише зі слиною, потом або сльозами без домішок крові;
якщо після можливого контакту минуло понад 72 години;
якщо достовірно відомо, що людина, з біологічними рідинами якої був контакт, не має ВІЛ.

Остаточне рішення щодо необхідності ПКП завжди ухвалює лікар після оцінки конкретної ситуації.

Найголовніше — не мовчати і не втрачати час

Після ризикованого контакту людина часто відчуває страх, сором або розгубленість. Саме ці емоції нерідко стають причиною втрати дорогоцінного часу. Важливо пам’ятати: звернутися по постконтактну профілактику — не соромно. Коли рахунок іде на години, мовчати не можна. Своєчасне звернення може стати вирішальним і допомогти уникнути інфікування ВІЛ.

Усі послуги з тестування, профілактики та лікування ВІЛ в Україні безоплатні й доступні усім, хто їх потребує.