Всесвітній день безпеки харчових продуктів: як Україна посилює епіднагляд за харчовими інфекціями

Харчування — це важливий фактор, який впливає на наше здоров’я. Але коли їжа містить патогенні мікроорганізми, токсини чи хімічні забрудники, вона перетворюється на серйозну загрозу. Бактерії, віруси, паразити, залишки пестицидів, важкі метали — усе це може потрапити до нашого організму через їжу.

Кожного дня близько 1 600 000 людей у світі хворіють через небезпечну їжу, а щорічна світова кількість смертей через хвороби, спричинені харчовими отруєннями, перевищує 400 тисяч. 

До Всесвітнього дня безпеки харчових продуктів Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) нагадує про небезпеки отруєнь різноманітними патогенами, які можуть потрапляти в організм людини з їжею.

Які збудники харчових інфекцій існують в Україні

В Україні у 2024 році зареєстровано 4406 випадків захворювання на сальмонельоз, а цьогоріч вже зафіксовано 20 спалахів спричинених цим захворюванням. І це лише одна з багатьох харчових інфекцій.

У цілому до харчових отруєнь в Україні найчастіше призводять віруси й бактерії:

• ротавірус;
• норовірус;
• сальмонели;
• кишкова паличка;
• ентерококи;
• стафілокок;
• бактерія Clostridium botulinum.

Більшість збудників активно розмножуються влітку, коли температура повітря зростає.

«Єдине здоров’я» на варті безпеки харчових продуктів

Безпечна їжа — це про ефективний нагляд за всім харчовим ланцюгом: від ферми до столу. У цьому ключовою є концепція «Єдиного здоров’я» («One Health»), яка визнає тісний зв’язок між здоров’ям людей, тварин і навколишнім середовищем.

В Україні за безпеку харчових продуктів відповідає Держпродспоживслужба. Вона контролює дотримання стандартів, співпрацює з медичними установами для запобігання зоонозам — інфекціям, що передаються від тварин до людей.

ЦГЗ разом із Держпродспоживслужбою використовують підхід «Єдине здоров’я» для вдосконалення моніторингу і реагування на спалахи харчових інфекцій, обмінюючись даними між відомствами й відпрацьовуючи алгоритми співпраці при епідеміолгічних розслідуваннях. Така співпраця відбувається і межах та за підтримки проєкту MISUPH, який ЦГЗ реалізує за співфінансування Європейського Союзу.

Також MISUPH підтримує розробку модулів електронної системи епіднагляду (ЕСЕН), які зокрема дозволятимуть епідеміологам в режимі реального часу відстежувати збудників у навколишньому середовищі та швидко реагувати на ті загрози, які вони можуть спричинити.  Більше про проєкт: https://phc.org.ua/eu4health/misuph-ua 

Матеріал підготовлено За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.