Перейти до основного вмісту
Час обирати здоров'я
Що необхідно знати про лептоспіроз
22.05.2017
14:51

Що необхідно знати про лептоспіроз

Лептоспіроз залишається однією з найбільш розповсюджених  особливо небезпечних природно-вогнищевих, зоонозних інфекційних хвороб у світі та в Україні. Ця хвороба в перебігу дає багато ускладнень; летальність від неї досягає високих цифр (від 8 до 40% і вище). Це завдає значних економічних втрат як для системи охороні здоров’я, так і в цілому для країни.

Природні осередки лептоспірозу поширені практично по всій території  Україні. З 2004 року виявлена тенденція до зниження рівня захворюваності на  лептоспіроз, але розповсюдженість збудника хвороби по території країни викликає занепокоєність фахівців. Найбільший рівень захворюваності був зареєстрований у 2007 році – 1,47 на 100 тис. нас. Спорадичні (поодинокі) випадки захворювання на  лептоспіроз  зареєстровані у всіх  регіонах країни, групові випадки та спалахи не реєструвалися. Найбільш високі показники захворюваності  спостерігаються у 6 областях: Херсонській, Чернігівській,  Миколаївській, Вінницькій, Закарпатській та Кропивницькій.

Людина може інфікуватися збудником лептоспірозу  при купанні у забруднених лептоспірами водоймах, під час догляду за хворими тваринами чи обвалюванні їхніх туш, через недотримання правил особистої гігієни. Мікроби потрапляють в організм людини через ушкоджену шкіру, слизові оболонки рота, носа, очей.

Від моменту потрапляння інфекції в організм  людини до початку  захворювання минає в середньому від 2 до 20 діб – інкубаційний період хвороби (найчастіше 7- 9 діб).

Хвороба починається з ознобу, загальної млявості, різкого підвищення температури тіла до 39-40º, з’являється нудота, блювота, головний біль, болі в попереку, м’язах та суглобах. Інколи хворий  не може  не тільки ходити, але й триматися на ногах. На 3-8 день може з’явитися висип на шкірі  тулуба і кінцівок, крововиливи в сітківку ока. При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря. Захворювання на лептоспіроз часто призводить до тяжких наслідків, так як хвороба може протікати в тяжкій  формі з ураженням нирок, печінки, очей. Смерть найчастіше настає від гострої ниркової недостатності. Тому дуже важливо своєчасно звернутися по медичну допомогу для діагностики та відповідного лікування в умовах стаціонару.

Лабораторна діагностика лептоспірозу у людей, а також моніторинг циркуляції збудників хвороби в об`єктах довкілля проводиться обласними лабораторними центрами Міністерства охорони здоров`я України. З 2016 року перелік основних традиційних методів діагностики (серологічний, бактеріологічний та біологічний) доповнено сучасним швидким методом – полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Збудник лептоспірозу у хворих та осіб з підозрою на захворювання може бути представлена 14 серогрупами.

В 2016 році з метою проведення епізоотологічного моніторингу було досліджено близько 10 тисяч проби об`єктів довкілля, і в 9% були отримані позитивними результатами, що свідчить про достатньо широку розповсюдженість збудника лептоспірозу в країні.

Все викладене підтверджує те, що в Україні зберігається стійкий епідемічний потенціал лептоспірозу.

В профілактиці лептоспірозу основними заходами залишаються: 

– постійне проведення епізоотологічного моніторингу щодо виявлення неблагополучних на лептоспіроз територій та факторів, що сприяють розповсюдженню лептоспірозу;

– своєчасне звернення по медичну допомогу та лікуванням хворих з підозрою на захворювання;

– благоустрій водойм, захист харчових продуктів, питної води, від можливих забруднень  продуктами життєдіяльності гризунів та сільськогосподарських тварин;

– дотримання правил особистої гігієни при перебуванні в заболочених місцевостях,  на риболовлі чи полюванні, сінокосі, при догляді за хворою худобою;

– проведення дератизаційних заходів на епідеміологічно значимих об’єктах (об’єкти харчування, комунальні, дитячі тощо), оптимальною є одномоментна суцільна дератизація, яка повинна проводитися  двічі на рік (весною та восени);

– захист від проникнення гризунів до продуктових складів, комор та інших об’єктів епідризику, житла;

– виконання санітарно-ветеринарних правил у тваринницьких господарствах;

– своєчасне виявлення хворих на лептоспіроз серед сільськогосподарських та домашніх тварин, а також їх щеплення проти лептоспірозу.

Інші новини