Що варто знати про репродуктивне здоров'я

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), репродуктивне здоров’я — це стан фізичного, розумового і соціального благополуччя. Він характеризує здатність до:

зачаття і народження дітей;
можливості сексуальних стосунків без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
безпечної вагітності, пологів, виживання і здоров’я дитини;
благополуччя матері;
можливості планування наступних вагітностей, зокрема попередження небажаної вагітності.

Репродуктивна система людини закладається ще в період внутрішньоутробного розвитку. Передумовою правильного розвитку та функціонування репродуктивної системи майбутнього малюка є нормальний фізіологічний перебіг вагітності та пологів у матері.

Ризики для репродуктивного здоров’я

Спосіб життя. Хронічний стрес, низька фізична активність, невпорядковані статеві зв’язки, незбалансоване харчування, відсутність режиму навчання й відпочинку тощо.
Вживання тютюну, алкоголю, наркотиків.
Екологія. Забруднення навколишнього середовища, високий рівень радіації тощо.
Соціальне середовище. Низький рівень життя, безробіття тощо.
Спадковість.
Недоступність або низька якість медичних послуг.
Недоступність послуг з консультування та інформування.

Згідно з українськими та світовими даними, основними проблемами репродуктивного здоров’я є:

материнська і дитяча смертність;
інвалідність серед дітей;
високий рівень абортів;
невиношування вагітності;
високий рівень ускладнень вагітності та пологів;
поширеність жіночої та чоловічої безплідності;
захворюваність населення на ЗПСШ.

Штучне переривання вагітності шкодить репродуктивному здоров’ю

У структурі причин материнської смертності, якій можна було запобігти, аборти і пов’язані з ними ускладнення забирають життя майже кожної десятої жінки, що померла під час вагітності.

В Україні штучний аборт все ще вважають одним із методів регулювання народжуваності у випадках недостатності або неефективності контрацепції.

Значне зменшення загального показника абортів на 1 000 жінок репродуктивного віку порівняно з минулими роками (32,09 у 2000 р. і 8,78 у 2017 р.) має важливе значення. Водночас, у розвинутих країнах світу цей показник у 2–3 рази нижчий.

Протягом п’ятирічного періоду в Україні загальна кількість усіх штучних переривань вагітності за бажанням жінки зменшилася на 29,3% (10,55 на 1 000 жінок фертильного віку у 2013 р. і 7,46 у 2017 р.).

Наразі світова спільнота визнає ефективність медикаментозного аборту. Реєстрація медикаментозних абортів в Україні розпочата з 2007 р. і за десятирічний період їх кількість зросла у 5,6 разу (0,14 у 2007 р. і 0,8 у 2017 р.).

Аборт не є методом планування сім’ї, але, у випадку прийняття жінкою рішення перервати вагітність у термін, дозволений законодавством, послуги мають бути надані з використанням безпечних методів і дотриманням репродуктивних прав жінки. Кюреточний метод аборту є небезпечним способом переривання вагітності.

Упродовж останніх років сформувалася тенденція до зменшення кількості абортів, здійснених небезпечними методами: якщо у 2013 р. на один небезпечний аборт припадало 3,7 безпечного, то 2017 р. — 7,3.

Важливим методом планування сім’ї та збереження репродуктивного потенціалу населення шляхом попередження абортів і пов’язаних з ними ускладнень є контрацепція. Зниження кількості абортів можна досягти за умови охоплення сучасними методами контрацепції 70–75% жінок фертильного віку. За п’ять останніх років спостерігають негативну тенденцію щодо застосування як гормональних засобів контрацепції — 210 на 1 000 жінок фертильного віку у 2013 р. і 183 у 2017 р., так і протизаплідної спіралі — 133 і 120 відповідно.

Ризик позаматкової вагітності після перенесеного запального процесу статевих органів збільшується у 6–10 разів

Одним із основних поведінкових чинників розладу репродуктивного здоров’я є захворювання, що передаються статевим шляхом. Вони нерідко стають причиною безпліддя, невиношування вагітності, а також пренатального інфікування плоду з можливими важкими наслідками і навіть вадами розвитку плоду. Тривалий перебіг цієї групи хвороб часто призводить до безпліддя, адже наслідком нездорового способу життя є запальні хвороби статевих органів.

Щорічне виникнення репродуктивних проблем у понад 11 000 жінок пов’язане з позаматковою вагітністю, рівень якої значною мірою впливає на репродуктивні процеси. Науковцями доведено, що ризик виникнення позаматкової вагітності після перенесеного запального процесу статевих органів збільшується у 6–10 разів.

Реальним показником епідемічного стану захворюваності на ЗПСШ є захворюваність на сифіліс. Останніми роками в Україні є тенденція до зниження захворюваності на сифіліс і гонококову інфекцію. У 2017 р., порівняно з 2016-м, кількість жінок з уперше в житті діагностованим сифілісом зменшилася на 8,5% і становила близько 1 300 осіб.

Упродовж останніх років в Україні щорічно виявляють понад 15 000 жінок з локалізацією злоякісних новоутворень у жіночих статевих органах

Злоякісні новоутворення посідають друге місце серед причин смерті жінок працездатного віку. Незважаючи на функціонування достатньої мережі жіночих консультацій, гінекологічних відділень та кабінетів онкопрофілактичних оглядів, щорічне забезпечення такими оглядами із цитологічним дослідженням близько 55% жінок у віці 18 років, рівень онкогінекологічної захворюваності залишається високим, хоча тенденція є спадною.

Захворюваність жінок на злоякісні новоутворення у 2013–2017 рр.:

тіла матки (зниження на 9%);
молочних залоз (зниження на 6,4%);
шийки матки (зниження на 14%);
яєчників (зниження на 7,7%).

Водночас лишається високою захворюваність на злоякісні новоутворення жінок фертильного віку — 19% на рак шийки матки, 7,5% — на рак тіла матки, 9% — на рак яєчників і 32% — на рак молочної залози.

Залишається незадовільним і стан здоров’я вагітних жінок на тлі підйомної тенденції основних хвороб, що впливають на розвиток перинатальної патології та перинатальної смертності. Наразі у кожної четвертої вагітної спостерігається анемія, яка залежить від якості й повноцінності харчування (що зумовлено передусім соціально-економічним становищем сімей) та є маркером як соціально-економічного добробуту країни, так і гіпоксії плоду. За даними кореляційного аналізу виявлено зв’язок між частотою анемії вагітних і рівнями перинатальної та дитячої смертності. Надзвичайно серйозною проблемою в сучасній Україні є зростання удвічі захворюваності вагітних на цукровий діабет — від 0,3 на 100 вагітних у 2013 р. до 0,5 — у 2017 р.

Є негативна тенденція щодо частоти хвороб системи кровообігу — з 13,5% у 2013 р. до 14% у 2017 р., що інтерпретують як наслідок низької репродуктивної культури та безвідповідальної статевої поведінки.

Незважаючи на впровадження інноваційних перинатальних технологій високими за підйомної тенденції залишаються рівні гестозів — 5,8 на 100 вагітних у 2013 р. і 6,3 у 2017 р. та прееклампсій і еклампсій — 2% і 2,1% відповідно.

У жінок, що курять, спостерігають безпліддя, порушення менструального циклу, хронічні запальні захворювання статевих органів та невиношування вагітності

Найбільш небезпечно для репродуктивного здоров’я, коли протягом дня жінка викурює більше десяти сигарет. Високий ризик безпліддя у цій категорії жінок пояснюють низкою патофізіологічних змін, таких як порушення фолікулогенезу, продукції стероїдних гормонів, рецептивності ендометрію, імплантації заплідненої яйцеклітини тощо.

Дослідження показали, що середній вік жінок з алкогольною інтоксикацією становить 21–25 років. Стан репродуктивного здоров’я в молодих жінок з алкогольною залежністю характеризується порушеннями, серед яких 82,5% — хронічні запальні захворювання статевих органів. У кожної другої жінки наявні розлади менструальної функції як за типом менометрорагій (60%), так і олігоменореї (40,8%). Частота невиношування вагітності становить 35,3–47,1% випадків відповідно за гострої та хронічної алкогольної інтоксикації.

Під час хронічного вживання наркотичних речовин у людини знижується рівень статевих гормонів у плазмі крові. У чоловіків відбувається гальмування продукції тестостерону — біологічної хімічної речовини, що підвищує сексуальну чутливість нервових закінчень шкірних і слизових покривів. У жінок порушується функція яєчників.

Наркотичні речовини негативно впливають на внутрішньоутробний розвиток організму у зв’язку з пошкодженням внутрішньоклітинних структур заплідненої яйцеклітини, ембріона і плода. Крім того, вони опосередковано змінюють властивості слизової оболонки матки, порушують гормональний фон вагітної жінки. Це відбувається у критичні періоди розвитку вагітності — доімплантаційний, імплантаційний та період плацентації (органогенезу). Порушується процес імплантації, утворення плаценти (дитячого місця) і розвиток ембріона. У зв’язку з цим багато ембріонів гине, вагітність припиняється.

Не тільки медичні, а й соціально-економічні проблеми впливають на репродуктивне здоров’я

Несприятливим фактором є чимала кількість розпадів сімей після народження дитини. У 2004 р. кількість розлучень становила 173 163, або 3,6 на 1 000 осіб. За останнє десятиріччя значно збільшилася кількість неповних сімей (з одним із батьків) або сімей, де один із батьків не є біологічним батьком/матір’ю дитини.

Надзвичайно важливим для України є забезпечення доступності якісної та ефективної медичної допомоги широкому загалу

На жаль, загальне зниження рівня життя і зростання масштабів бідності погіршило доступність медичної допомоги, насамперед через високу вартість ліків, медичних товарів, послуг охорони здоров’я. Зокрема, 24% домогосподарств не мали змоги придбати необхідні ліки.

Рекомендації щодо збереження репродуктивного здоров’я

Вибір оптимального віку для народження дитини. Відкладення народження первістка до 20-річного віку матері корисне як для неї, так і для дитини.

Дотримання інтервалів між народженням дітей, необхідних для відновлення здоров’я матері. Після вагітності й пологів, для повного відновлення організму жінки, необхідно близько трьох років. Перерва між вагітностями менше двох років підвищує ризик передчасних пологів і народження дітей з малою вагою та інших ускладнень.

Уникнення небажаної вагітності та абортів, зокрема шляхом використання сучасних засобів контрацепції. Аборт як метод регулювання народжуваності є небажаним і може призводити до негативних наслідків для репродуктивного здоров’я жінки в майбутньому.

Безпечні та ефективні методи контрацепції. Лікар допоможе із вибором контрацептива, що відповідатиме найбільш прийнятному методу контрацепції, з урахуванням індивідуальних потреб і стану здоров’я.

Попередження зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Очевидно, що наслідки таких захворювань можуть негативно впливати на репродуктивну функцію. У випадку зараження під час вагітності ІПСШ ускладнюють її перебіг та спричиняють розвиток тяжких вад плоду.

Відмова від шкідливих звичок. Куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин може серйозно зашкодити репродуктивній функції, включно з розвитком імпотенції у чоловіків, ризиками для нормального перебігу вагітності, формуванням тяжких вад розвитку та інших ризиків для здоров’я дитини.

Знання факторів, що впливають на репродуктивне здоров’я, є першим кроком на шляху до його збереження. Інформованість та грамотне використання контрацепції попередить небажану вагітність та зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Своєчасна діагностика і лікування цих захворювань допоможуть звести до мінімуму негативний вплив інфекційно-запальних процесів на репродуктивну функцію.

Планування та ретельна підготовка майбутніх батьків до вагітності, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок сприяють нормальному перебігу вагітності й пологів, народженню здорових дітей.

Турбота про своє здоров’я, зокрема й репродуктивне, має стати нормою і культурою поведінки кожної людини та суспільства загалом.

Джерела