Що варто знати про стрептококову інфекцію групи A
Бета-гемолітичний стрептокок групи A є одним із найбільш поширених збудників бактеріальних інфекцій людини. Він спричиняє недуги з ураженням верхніх дихальних шляхів, шкіри з місцевими гнійними процесами та розвитком ускладнень.
На стрептококову інфекцію, зумовлену бактеріями виду Streptococcus pyogenes, припадає 20–40% випадків дитячого фарингіту у світі.
Стрептококи достатньо стійкі у зовнішньому середовищі: витримують як низьку, так і високу температуру (нагрівання до 60 °С — протягом 30 хвилин), можуть місяцями зберігатися у висушених мокротинні, гної, крові. Під дією дезінфекційних засобів ці бактерії гинуть за 15 хвилин.
Шлях передавання стрептококової інфекції групи A здебільшого повітряно-краплинний. Під час кашлю, чхання, інколи — розмови хворого збудник проникає в організм здорової людини через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, мигдаликів.
Бета-гемолітичний стрептокок групи A спричиняє такі недуги, як гострі тонзиліт/фарингіт (ангіна), бешиха, скарлатина, гостра ревматична гарячка, гострий гломерулонефрит, васкуліти, неврологічні розлади, ентерити, імпетиго, зрідка — синдром токсичного шоку, сепсис тощо.
Джерелом інфекції є люди, хворі на тонзиліт, скарлатину та інші клінічні форми респіраторної або шкіряної стрептококової інфекції, а також бактеріоносії Streptococcus pyogenes. Тривалість заразного періоду хворих на гостру стрептококову інфекцію переважно залежить від способу та ефективності їх лікування.
Унаслідок стрептококової інфекції організм виробляє два види імунітету: антитоксичний і антибактеріальний. Антитоксичний імунітет однорідний для всіх стрептококів групи А і довічний. Саме тому на скарлатину хворіють один раз у житті. Антибактеріальний імунітет є типоспецифічним і нестійким, тому локальні стрептококові захворювання можуть повторюватися.
Стрептококові інфекції діагностують на підставі клінічної картини з урахуванням відомостей, наданих пацієнтом. У всіх випадках діагноз потребує бактеріологічного підтвердження.
На сьогодні у світі найпоширенішим методом діагностики стрептококового фарингіту/тонзиліту є швидкий стрептококовий тест із отриманням результату через 5–10 хвилин.
Лікування залежить від захворювання людини, що зумовлене Streptococcus pyogenes.
Профілактичні заходи спрямовані на ранню діагностику, ізоляцію хворих та усунення причин захворювання. Особливе значення мають санітарно-гігієнічний режим та особиста гігієна.
У вікових групах ризику появи стрептококових інфекцій та гострої ревматичної гарячки рекомендовано заходи, спрямовані на підвищення імунітету і адаптаційних можливостей організму: загартовування, повноцінне харчування, регулярне перебування на свіжому повітрі, фізичну активність.