Як уникнути до 80% випадків інсульту: поради від експерта ВООЗ Юрія Фломіна

У Східній та Центральній Європі кожна третя людина старша за 25 років протягом життя перенесе інсульт, згідно з оцінкою глобального тягаря хвороб (Global Burden of Disease — GBD). Щороку ця хвороба забирає близько 160 мільйонів років здорового життя, через спричинену інвалідність та передчасну смерть. Разом з тим інсульт чи не найкраще з усіх неінфекційних хвороб піддається профілактиці: понад 90% випадків обумовлені чинниками, якими можна керувати.

У Європейський день обізнаності про інсульт, який цього року відзначають 12 травня, пропонуємо вам оцінити власні ризики інсульту та навчитися з ними працювати. Цей матеріал Центр підготував разом з Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, професором, національним експертом з інсульту Бюро ВООЗ в Україні.

Які бувають ризики

Аби убезпечити себе від інсульту, в першу чергу треба зрозуміти, що насправді його спричиняє.

«Коли питаєш пересічну людину, від чого трапляється інсульт, типова відповідь — “нерви”, — говорить Юрій Фломін. — Стрес — це дійсно чинник ризику інсульту, але в списку “Топ 10 факторів ризику” він посідає 8-9 місце».

Загалом ризики поділяють на дві групи:

• модифіковані, на які людина може вплинути; поведінкові (наприклад, куріння та спосіб життя), метаболічні (як артеріальний тиск чи цукор у крові), фактори довкілля;

• немодифіковані, на які вплинути неможливо: вік, стать, перенесені хвороби та генетичні чинники (наприклад, серповидноклітинна анемія — спадкове захворювання, що спричиняє незвичну форму червоних кров’яних тілець).

«Добра новина полягає в тому, що чинники ризику, на які ми можемо впливати, обумовлюють понад 90% всіх випадків інсульту. І менше ніж 10% — це чинники, на які ми не можемо впливати. Відповідно, інсульт дуже, дуже добре піддається профілактиці», — зазначає Юрій Фломін.

Оцініть свої поведінкові ризики

1. Нездорове харчування

«Правильно харчуватися» — це універсальна порада, яку кожен чув десятки разів. Але як саме спланувати своє меню, аби знизити ризики інсульту? За словами Юрія Фломіна, одні з найкращих рекомендацій зібрані в середземноморській дієті.

Варто додати у свій раціон:

• велику кількість сирих або приготованих овочів (400-500 грамів на день);
• 5 різних фруктів на день;
• цільні неочищені злаки та продукти з них;
• рослинні олії замість тваринних жирів;
• горіхи та насіння (соняшникове, гарбузове, волоський горіх).

Натомість варто максимально обмежити вироби з м’яса (ковбаси, сардельки тощо), напівфабрикати, червоне м’ясо (свинина, яловичина, баранина), тваринні жири (вершкове масло, сало) або й зовсім від них відмовитись. Більше про тарілку здорового харчування можна дізнатися за посиланням. Також варто стежити за тим, скільки солі ви споживаєте.

«Близько 40% українців споживають надлишок солі. І якщо ВООЗ рекомендує менше п’яти грамів на день, то українці в середньому споживають 12–13».

Важливо пам’ятати, що багато солі міститься в тому числі в продуктах з високим ступенем кулінарної обробки (сир, хліб, вироби з м’яса, напівфабрикати, консервована їжа тощо).

Надлишок цукру також несе шкоду. Особливо обережними варто бути з доданим цукром у соусах, десертах та різноманітних напоях.

«Я б дуже хотів, щоб українці знали: солодкі газовані напої дуже шкодять здоров’ю, якщо їх вживати у великій кількості», — зазначає Юрій Фломін.

2. Низький рівень фізичної активності.

Є декілька правил, як рухатися з користю для здоров’я серця і судин.

«У ВООЗ є дуже чіткі рекомендації: якщо це низька інтенсивність, наприклад, ходьба вулицею або повільна їзда на велосипеді, такої активності має бути 150-300 хвилин на тиждень. Якщо це більш інтенсивне навантаження — біг, швидка їзда велосипедом, плавання, — такої активності має бути 75-150 хвилин на тиждень».

Звертайте увагу на частоту серцебиття: вона має піднятися на 20–30 ударів на хвилину порівняно з частотою у стані спокою. Необов'язково заміряти кількість ударів, можна орієнтуватися на суб’єктивні відчуття: вам стане трохи жарко, а дихання пришвидшиться. Це має тривати щонайменше 20 хвилин, інакше профілактичного ефекту не буде.

3. Куріння та вживання алкоголю.

За даними ВООЗ, 2/5 усіх смертей від інсульту серед людей віком до 65 років спричиняє куріння. Якщо відмовитися від паління, то можна знизити персональний ризик захворіти на інсульт приблизно на 14%. Поради, як наважитися на цей крок, підтримати себе або близьку людину, що кидає, можна знайти на платформі «Я кидаю курити».

Алкоголь — це також важливий чинник ризику, що спричиняє близько 5% від загальної кількості інсультів. Згідно з дослідженням ВООЗ, 77,4% опитаних українців вживали алкоголь протягом останнього року, а 49,2% мали щонайменше один епізод надмірного вживання.

Оцініть свої метаболічні ризики

Якщо поведінкові ризики можна знизити самостійно, то метаболічні ризики допоможе скоригувати лікар. Але знати ці показники надважливо: інсульти, спричинені метаболічними факторами ризику, становлять близько 69% від загальної кількості випадків. До них належать:

• підвищений артеріальний тиск, лідер серед факторів ризику інсультів. За словами Юрія Фломіна: «Якби у всіх людей тиск був нижчий за 120/80, то саме лиш це зменшило б число інсультів вдвічі». Разом з тим людина може не знати, що її артеріальний тиск (АТ) вищий за норму. Саме тому важливо виміряти свій за першої нагоди і звернутися до сімейного лікаря, якщо показники вищі за норму:
  • до 120/70 — нормальний АТ;
  • до 140/90 — підвищений АТ;
  • від 140/90 — артеріальна гіпертензія.
• підвищений рівень глюкози в крові, який підвищує ризик інсульту, навіть якщо людина не має цукрового діабету. Якщо ви давно не здавали аналіз — варто перевірити свій рівень глюкози;
• підвищений рівень «поганого» холестерину в крові (ліпопротеїдів низької щільності);
• підвищений індекс маси тіла (ІМТ) - це співвідношення маси тіла в кілограмах до квадрата зросту в метрах. Розрахувати індекс маси тіла можна за допомогою онлайн-калькулятора. Цей показник використовують для діагностики недостатньої або надмірної маси тіла та ожиріння:
  • до 18,5 — недостатня маса;
  • 18,5-25 — нормальна маса тіла;
  • 25-30 — надмірна маса тіла;
  • від 30 — ожиріння.
• порушення роботи нирок також пов’язують з підвищеним ризиком інсульту і серцево-судинних захворювань в цілому.

Знати свої показники артеріального тиску, рівня глюкози, холестерину та індекс маси тіла — це важливий перший крок. Тож якщо ви давно не «міряли тиск» — варто зробити це найближчим часом.

Враховуйте зовнішні чинники

Третя велика група факторів ризику інсульту — це зовнішні чинники. Найбільший вплив серед них має забруднення повітря. Особливо цей чинник стосується людей, які мешкають або часто перебувають біля автомобільних доріг або фабрик та виробництв. Також цей ризик підвищується в приміщеннях, які опалюються пічкою чи котлом, що виділяють в повітря продукти горіння. Забруднення свинцем повітря або ґрунту теж має негативний вплив.

На ризик інсульту можуть вплинути й екстремальні температури, як високі, так і низькі. За даними дослідження, вони можуть спричиняти близько 5,2% смертей від інсульту у світі. Як убезпечити себе під час хвиль спеки, читайте за посиланням.

«Ми могли б уникнути до 80% всіх випадків інсульту»

«В Україні в 2025 році, за даними НСЗУ, було зареєстровано 132 000 випадків інсульту, то уявіть собі, якби їх було на 80% менше — близько 25 000-30 000. Наскільки б це вивільнило ресурси системи охорони здоров’я, скільки коштів зберегло і державі, і громадам, і людям, — зазначає Юрій Фломін. — Серцево-судинні хвороби — це причина смерті номер один в Україні. І причина номер один набутої інвалідності серед дорослих».

Якщо дотримуватися усіх рекомендацій: тримати під контролем артеріальний тиск, кинути курити, налагодити харчування, додати рухову активність, не вживати алкоголь та спостерігати за метаболічними ризиками, то ймовірність захворіти на інсульт можна відчутно знизити.

Пам’ятайте, що запобігти хворобі краще, ніж проходити лікування. А вкладені у профілактику зусилля змінять ваше життя на краще.