Епідемічна ситуація в Україні: робота Центрів контролю та профілактики хвороб в час війни

На тимчасово окупованих територіях — антисанітарія, фіксуються порушення всіх можливих протиепідемічних норм, обмежений доступ до води та медичної допомоги. Саме тому одразу після деокупації на таких територіях починають працювати фахівці Центрів контролю та профілактики хвороб та Держпродспоживслужби.

У чому полягає їхня робота? Фахівці беруть зразки води, яка подається населенню, досліджують її на відповідність основним бактеріологічним та санітарно-хімічним показникам. У випадку, якщо якісь із них порушені, то джерела отримання такої води маркуються як такі, воду з яких використовувати заборонено.

Здійснюється також дослідження ґрунту біля місць аварій на хімічних об’єктах, сховищах пального і хімікатів, промислових підприємствах.

Разом з тим, на деокупованих територіях відбувається перепоховання останків загиблих. Всі ці заходи впроваджуються, щоб не допустити спалахів інфекційних хвороб.

До прикладу — робота на території Київської області охоплювала проміжок часу з 12 до 21 квітня 2022 року. Під час цієї роботи було відвідано 159 населених пунктів у 14 ОТГ.

Таку роботу вже провели у Чернігівській області — на 48%, Сумській області — 70% (але територія розширюється, бо почалися обстріли), Житомирська та Київська області — 100%.

За результатами проведених досліджень небезпечних інфекційних хвороб не виявлено. 

Загрози поширення інфекційних хвороб на тимчасово окупованих територіях

Масові поховання у неналежних для цього місцях дуже часто призводять до забруднення поверхневих вод. Тому людям, які проживають на таких територіях, вкрай важливо приділяти особливу увагу використанню води із колодязів, водогонів тощо. Воду треба обов’язково прокипʼятити, оскільки вона потенційно може містити збудники інфекційних хвороб.
Ризик поширення холери дуже високий, тому увага всієї медичної системи зосереджена на тому, щоб не допустити цього.

Процедури епіднагляду

Повідомлення про підозру на дифтерію, правець чи холеру, як і на решту інфекційних хвороб, медичні працівники зобов’язані передавати протягом 18 годин за паперовою формою 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» до Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ).

Працівники ЦКПХ проводять епідемічне розслідування цих випадків, встановлюють усі обставини, можливі джерела інфекції.

За поліомієлітом нагляд ведеться за допомогою відстеження випадків гострих в’ялих паралічів серед дітей віком до 15 років і відстеження ентеровірусів на об’єктах довкілля (стічні води, поверхневі водойми) для виявлення циркуляції серед здорового населення.

Посилений нагляд за всіма випадками, які потенційно можуть свідчити про холеру, та навколишнім середовищем розпочато 1 червня Центрами контролю та профілактики хвороб, як і кожного року.

Фіксація хоча б одного випадку запустить систему реагування, що дозволить його швидко локалізувати. Йдеться і про дифтерію, правець, поліомієліт.

Завдячуючи партнерам в Україну доставили та запустили в роботу тест-системи для діагностики щонайменше 22 нозологій. Це і лептоспіроз, сибірка, бруцельоз, чума, ботулізм, холера, дифтерія, кір, паротит, краснуха, кліщові енцефаліти тощо.

Для чого це потрібно:

• пришвидшення підтвердження діагнозу особливо-небезпечної інфекції та, відповідно, призначення лікування та ізоляція носія буде відбуватись упродовж 8 годин, замість декількох днів;
• моніторинг навколишнього середовища буде розширено на ширшу лінійку інфекційних хвороб;
• дослідження будуть проводити методом ПЛР без використання класичних методів мікробіологічної діагностики, що є більш безпечним і швидким.

Читайте також:

Як вберегтися від холери під час війни

Дивіться брифінг «Епідемічна ситуація в Україні. Протидія поширенню інфекційних захворювань».

Доповідають Ігор Кузін, заступник Міністра охорони здоровʼя — головний державний санітарний лікар України та Оксана Кошалко, керівниця відділу епіднагляду Центру громадського здоров’я.